Як зрозуміти субхунтив в іспанській мові і більше ніколи не плутати його зі звичайними часами? Ми допоможемо вам запам'ятати, в чому різниця між subjuntivo і indicativo, а також як правильно використовувати умовний спосіб в іспанській мові.
В іспанській мові три способи: MODO INDICATIVO (дійсний), MODO SUBJUNTIVO (умовний) і MODO IMPERATIVO (наказовий). Між трьома способами існує тісний зв'язок, незважаючи на те, що їх використовують із різною метою.
Часи MODO INDICATIVO передають об'єктивну, перевірену інформацію про минуле, теперішнє та майбутнє:
Aprendo español en Priority Language School. — Я вивчаю іспанську в Priority Language School.
Me he quedado dormido en el cine. — Я заснув в кіно.
Te llamaré mañana, ¿vale? — Я подзвоню тобі завтра, добре?
Часи MODO SUBJUNTIVO (так, їх теж кілька) використовують для вираження емоцій, сумнівів, побажань, суб'єктивних думок та нереальних подій.
PRESENTE DE SUBJUNTIVO: Me alegra que ya lo sepas todo. — Я рада, що ти вже все знаєш.
PRETÉRITO IMPERFECTO DE SUBJUNTIVO: Si hoy fuera sábado… – Якби сьогодні була субота…
PRETÉRITO PERFECTO DE SUBJUNTIVO: ¡Qué bien que hayas venido! – Як добре, що ти прийшов.
PRETÉRITO PLUSCUAMPERFECTO DE SUBJUNTIVO: Te hubiera gustado la fiesta. — Тобі б сподобалася вечірка.
“Індикативо” та “субхунтиво” в іспанській використовують для різних типів дій, але їх часто можна побачити в одному реченні: Quieres (indicativo) que te ayude (subjuntivo) con la tarea? – Хочеш, щоб я допоміг тобі із завданням?
Щоб було простіше розрізняти вживання presente de subjuntivo і presente de indicativo, важливо розібратися зі відмінюванням дієслів. Наприклад, hablas (presente de indicativo) і hables (presente de subjuntivo) дуже схожі, але у них різні значення.
ESCUCHAR | CORRER | VIVIR | |
yo | escuche | corra | viva |
tú | escuches | corras | vivas |
él, ella, usted | escuche | corra | viva |
nosotros | escuchemos | corramos | vivamos |
vosotros | escuchéis | corráis | viváis |
ellos, ellas, ustedes | escuchen | corran | vivan |
Схоже, секрет появи субхунтиву в іспанській мові в тому, що хтось випадково переплутав закінчення presente de indicativo. Насправді це лише невелике полегшення, перш ніж ви познайомитеся з неправильними дієсловами presente de subjuntivo.
SER | IR | ESTAR | HABER | SABER | VER |
sea | vaya | esté | haya | sepa | vea |
seas | vayas | estés | hayas | sepas | veas |
sea | vaya | esté | haya | sepa | vea |
seamos | vayamos | estemos | hayamos | sepamos | veamos |
seáis | vayáis | estéis | hayáis | sepáis | veáis |
sean | vayan | estén | hayan | sepan | vean |
Espero que seas feliz. – Сподіваюся, що ти будеш щасливим.
Ojalá no vaya a la fiesta. – Хоч би він не пішов на вечірку.
No creo que esté bien. – Не думаю, що це добре.
No creo que haya suficiente comida para todos los invitados. – Не думаю, що є достатньо їжі на всіх гостей.
Dudo que sepan la respuesta correcta. – Я сумніваюся, що вони знають правильну відповідь.
Espero que veas la belleza en las pequeñas cosas. – Сподіваюся, що ти побачиш красу у маленьких речах.
Щоб впоратися з іншими дієсловами, які були неправильними і в звичайному теперішньому часі, потрібно згадати їх відмінювання в першій особі однини presente de indicativo. Наприклад: hacer → hago, poner → pongo, venir → vengo; traducir → traduzco, conducir → conduzco… Дієслова, в яких з'являються ZC або G, зберігають ці літери у всіх особах субхунтиву:
CONOCER | TENER | DECIR | |
yo | conozca | tenga | diga |
tú | conozcas | tengas | digas |
él, ella, usted | conozca | tenga | diga |
nosotros | conozcamos | tengamos | digamos |
vosotros | conozcáis | tengáis | digáis |
ellos, ellas, ustedes | conozcan | tengan | digan |
Зміни голосних у дієсловах presente de subjuntivo та presente de indicativo теж дуже схожі. Знову треба згадати першу особу в “індикативо”. І те, що nosotros і vosotros відмінюються як правильні дієслова, але є кілька винятків, наприклад: dormir, morir, mentir, preferir, sentir.
PENSAR(e>ie) | PODER(o>ue) | DORMIR(o>ue) | SENTIR(e>ie) | |
yo | piense | pueda | duerma | sienta |
tú | pienses | puedas | duermas | sientas |
él, ella, usted | piense | pueda | duerma | sienta |
nosotros | pensemos | podamos | durmamos | sintamos |
vosotros | penséis | podáis | durmáis | sintáis |
ellos, ellas, ustedes | piensen | puedan | duerman | sienta |
Умовний спосіб в іспанській завжди з'являється там, де йдеться про сприйняття однією людиною (indicativo) дій іншої (subjuntivo): Me gusta que + subjuntivo. Зв'язкою між двома частинами речення є que:
Me gusta que vengas a todas mis fiestas. – Мені подобається, що ти приходиш на всі мої вечірки.
Якщо дії у реченні стосуються одного суб'єкта, субхунтив в іспанській мові не використовується:
Me alegra volver a verte. – Я радий бачити тебе знову.
Наприклад:
Temo que no me acepten. — Я боюся, що мене не приймуть.
Me molesta que me llames tan tarde. — Мене непокоїть, що ти дзвониш так пізно.
No aguanto que me hablen así. — Не витримую, щоб зі мною так говорили.
Me sorprende que no estén aquí. — Мене дивує, що він не тут.
Espero que todo salga bien. — Сподіваюся, все вийде.
Os deseo que seais muy felices. — Бажаю вам, чтоб ви були щасливі.
Щоб висловити побажання та надії теж потрібен умовний спосіб в іспанській. І не тільки в реченнях з дієсловами desear і esperar, а й наприклад з такими словами, як ojalá + subjuntivo (аби ж) або qué + subjuntivo (нехай).
Ojalá no me quede dormido. – Аби ж я не заснув.
Ojalá nos veamos pronto. – Аби ж ми побачилися скоро.
Ojalá tengan una mesa libre para nosotros. – Аби ж у них був вільний столик для нас.
Qué se cumplan todos tus deseos. – Нехай збудуться всі твої бажання.
Qué te vaya bien en la entrevista. – Нехай усе пройде добре у тебе на співбесіді.
Qué tengas un buen día. – Гарного тобі дня.
Якщо ми лише припускаємо, що відбувається, йдеться про наше суб'єктивне сприйняття реальності. Тому ми будемо використовувати "субхунтиво" після кожної з наступних фраз (це синонімічні конструкції, їх можна перекласти як "можливо" або "може бути"):
Наприклад:
Quizás esté solo en casa. — Можливо, він сам вдома.
Es posible que llueve mañana. – Можливо, завтра піде дощ.
Puede que estén enfadados con nosotros. – Можливо, вони сердяться на нас.
Якщо вам поки що важко використовувати субхунтив у реченнях, ви можете висловити свої припущення за допомогою фрази a lo mejor, а після неї використовувати звичайне теперішнє чи будь-який час MODO INDICATIVO. Також замість a lo mejor можна використовувати igual, але лише у неформальних ситуаціях:
A lo mejor no tiene hambre. – Можливо, у неї немає апетиту.
Igual se ha quedado en casa de una amiga. – Може, вона залишилася вдома у подруги.
На початку статті ми писали про те, що описати реальні події та факти можна за допомогою MODO INDICATIVO. Наприклад, після фраз es verdad que, es obvio que, creo que, estoy seguro de que:
Creo que no nos necesita. – Думаю, ми йому не потрібні.
Es verdad que soy alérgico a los gatos. – Це правда, що у мене алергія на котів.
Якщо ж вам потрібно висловити заперечення чи сумнів щодо будь-якої ситуації і у вашому реченні з'являється no creo que, no es verdad que або дієслово dudar, використовуйте умовний спосіб в іспанській:
No creo que mienta. – Я не думаю, що він бреше.
Dudo que esto nos pueda ser útil. – Я сумніваюся, що це буде нам корисно.
No es verdad que viva en París. – Не правда, що він живе в Парижі.
No me parece que sea una mala idea. – Мені здається, що це непогана ідея.
No estoy seguro de que le guste el chocolate blanco. – Я не впевнений, що він любить білий шоколад.
Якщо ви хочете уникнути використання "субхунтиво", не починайте речення з no: No creo que puedas ayudarme. Скажіть: Creo que no puedes ayudarme.
Наприклад:
Te recomiendo que vayas un día a ese restaurante italiano. – Я рекомендую тобі піти якось у той італійський ресторан.
Carolina sugiere que vayamos juntos a París. – Кароліна пропонує, щоб ми поїхали разом у Париж.
No puedes exigir que hagan tu trabajo por ti. – Ти не можеш вимагати, щоб вони робити за тебе твою роботу.
Te prohibo que gastes tanto dinero. – Я забороняю тобі витрачати стільки грошей.
Te ruego que no le digas nada. – Благаю тебе нічого їй не говорити.
Умовний спосіб в іспанській після para que використовується, щоб висловити, з якою метою виконується дія:
Te pido el taxi para que no llegues tarde. – Я замовлю для тебе таксі, щоб ти не запізнився.
Estoy aquí para que me presentes a tus amigos. – Я тут, щоб ти познайомив мене зі своїми друзями.
Будьте уважні до питань з para que. Якщо ми не згадуємо у питанні мотиви дії, то "субхунтиво" використовувати не потрібно. Відповідь може бути повною або починатися з para que, у будь-якому випадку для вказівки мотиву потрібен MODO SUBJUNTIVO:
— ¿Para qué me lo cuentas? — Навіщо ти мені про це розказуєш?
— (Te lo cuento) para que sepas que estoy de tu lado. – (Я тобі це розказую), щоб ти знав, що я на твоєму боці.
Ця структура та синонімічні структури (es importante que + subjuntivo, es esencial que + subjuntivo) використовується з MODO SUBJUNTIVO для вираження необхідних чи важливих дій:
Es necesario que ahorres dinero para tu futuro. – Необхідно, щоб ти економив гроші на майбутнє.
Es importante que se respeten los derechos humanos en todo el mundo. – Важливо, щоб права людини поважали у всьому світі.
Es esencial que mantengas una buena comunicación con tus colegas. – Дуже важливо підтримувати гарну комунікацію з твоїми колегами.
Наступні два приклади здаються майже однаковими, проте несуть у собі різний зміст. З першого ми розуміємо, що йдеться про знайомий заклад (MODO INDICATIVO), а у другому, про той, який поки що існує тільки в нашій уяві (MODO SUBJUNTIVO).
Busco un establecimiento que tiene buena comida. Fui ayer y me encantó. – Я шукаю заклад, де є гарна їжа. Я був там учора і мені дуже сподобалося.
Busco un establecimiento que tenga buena comida. ¿Conoces alguno? – Шукаю заклад, де є гарна їжа. Ти знаєш якийсь?
Такі структури з дієсловами buscar, querer, necesitar, conocer і el subjuntivo можна використовувати, щоб знайти потрібних, але поки незнайомих вам людей чи речі.
¿Conoces a alguien que hable japonés? – Ти знаєш когось, хто розмовляв би японською мовою?
Quiero una chaqueta que no cueste mucho. – Я хочу куртку, яка не коштувала б багато грошей.
Щоб розповісти про перешкоди, які ми долаємо, щоб здійснити певну дію, можна використати слово aunque. Але важливо враховувати, чи реальна ця перешкода (MODO INDICATIVO) або поки що ми її тільки уявляємо (MODO SUBJUNTIVO).
Aunque tengo mucho trabajo, iré a pasear a mi perro. – Хоча в мене багато роботи, я все одно піду гуляти з моїм собакою.
Aunque tenga mucho trabajo, iré a pasear a mi perro. – Хоча б у мене і було багато роботи, я все одно піду гуляти з моїм собакою.
Сподіваємося, субхунтив більше не буде для вас перешкодою у вивченні іспанської. Поки ми готуємо для вас нові навчальні матеріали та цікаві тексти, ви можете долучитися до наших занять. Разом з нами ви подолаєте всі складнощі та пастки іспанської граматики.
Ваш e-mail не буде опублікований.